V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» (НАНО–2017)

Із 23 по 26 серпня 2017 року в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича тривала V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» (НАНО–2017) – широкомасштабний захід, що складався одразу з кількох подій, а саме – міжнародної літньої школи для молодих учених, «Інноваційного пікніка», приуроченого до Дня незалежності України, та власне конференції. Організаторами виступили Інститут фізики НАН України, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Представництво Польської академії наук в Києві, Туринський університет (Італія), Університет П’єра та Марії Кюрі (Франція) і Тартуський університет (Естонія). Конференцію НАНО-2017 відвідало понад 470 науковців із більш ніж 20 країн світу, а загалом зареєструвалося близько 1 тис. учасників.

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

Під час урочистого відкриття заходу учасників привітали перший заступник голови Чернівецької обласної державної адміністрації Михайло Павлюк, ректор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича професор Степан Мельник і директор Інституту фізики НАН України академік Леонід Яценко. Відкрив конференцію проректор згаданого університету професор Петро Фочук. Зі вступними словами до присутніх звернулися також голова Представництва Польської академії наук в Києві професор Генрик Собчук і керівник локального організаційного комітету конференції кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко. На адресу учасників конференції НАНО-2017 надійшли офіційні привітання від Національної академії наук України, Міністерства освіти і науки України, Західного наукового центру НАН України та МОН України і легендарного вченого – фізика й оптика доктора Андреаса Отто (Німеччина), який, зокрема, зазначив: «Нанотехнології стають важливим напрямом у фізиці, хімії та медицині. Ви маєте пишатися тим, що робите внесок в цю галузь науки...»

Пленарне засідання розпочалося з виступу професора Університету Бахрейну Мохамеда Боудіни (Бахрейн), присвяченого новим наноструктурним матеріалам, що застосовуються для очищення стічних вод. Професор Войцех Мацек з Яґеллонського Університету (Польща) розповів про дизайн фотокаталізаторів для дослідження малих молекул. Професор Університету Міссурі (США) Вадим Мочалін, який співпрацює з групою найцитованішого українського вченого Юрія Гогоці (США), презентував свої дослідження наноалмазів і максенів (англ. – MXenes) – нових наноматеріалів, призначених для створення композитів, біомедичних та енергетичних застосувань. Виступ доктора Ігора Бражника з компанії Gimasi SA (Швейцарія) стосувався передової інженерії новітніх наноматеріалів, особливостей їхнього створення, а також застосування в наноелектроніці. Професор Стефано Белуччі з Національної лабораторії Фраскаті (Італія) розповів про синтез і використання графену та наноматеріали, створювані на його основі. Наталія Сторожилова з Університету Сантьяґо-де-Компостела (Іспанія) розповіла про нову потенційно перспективну нанотехнологічну терапію для лікування ревматоїдного артриту.

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

Загалом учасники конференції у своїх виступах торкнулися багатьох актуальних галузей нанонауки, серед яких: нанокомпозити й наноматеріали, нанохімія та біотехнології, наноструктурні поверхні, нанофізика, нанооптика і фотоніка, наноплазмоніка та поверхнева підсилена спектроскопія.
Секцію «Нанохімія та біотехнології» було представлено дослідженнями: створення поверхневого функціонального покриття наночастинок золота антиоксидантним ферментом – каталазою на основі електрофоретичного методу; синтезу мезопористих полімерних мікросфер метакрилових похідних ароматичних тіолів; деяких загальних аспектів розпізнавання молекул, а саме – комплексів білка-ДНК; визначення можливого механізму противірусної та антимікробної дії наночастинок; синтезу й характеристик поруватих структур полімерних мікросфер із лігніном; нових гібридних нанокомпозитів для протипухлинної терапії; синтезу наночастинок срібла та золота з натуральними поліфенолами, виділених із плодів оливи; створення фулеренового водного розчину для лікування раку й нейродегенеративних захворювань тощо.

У секції «Нанокомпозити та наноматеріали» було представлено роботи щодо: створення та застосування магнітних рідин в електротехніці; синтезу карбонових нанотрубок і графенових систем для створення гібридних матеріалів для багатофункціональних застосувань; феромагнітних нанорідин на основі рідких кристалів та магнітних наночастинок; взаємодії вуглецевих наноструктур і біомембран; сорбції урану на нанобіосорбентах; створення наноматеріалів для електродів; функціональних матеріалів на основі срібних нанопроводів; аналізу підвищеної фотоактивності фотонних кристалів TiO2, модифікованих наночастинками срібла та платини; гідрогенних властивостей нанопорошків перехідних металів і сплавів; електродів на основі вуглецевих наноматеріалів та багатого іншого.

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

У секції «Нанофізика» учасники конференції доповідали, зокрема, про: керування оптичними властивостями квантових точок; тунельний струм у переходах, що містить невпорядковані d-хвильові надпровідники з хвилями густини заряду; дослідження морфології, люмінесценції та діелектричних властивостей нанорозмірних лантанідних комплексів; оптичну нелінійність у полімерних нанокомпозитах із невпорядкованим і впорядкованим розподілом наночастинок срібла; моделювання й первинні розрахунки низькочастотних квазі-локалізованих коливань м’яких і жорстких нанокластерів As-S.

У секції «Наноструктурні поверхні» наводились: аналіз різних способів функціонування наночастинок AuNP; механічне наноструктурування поверхневих шарів металевих матеріалів за допомогою методу ультразвукового удару; аналіз структури й оптичних властивостей МВЕ-вирощування GaAs- (Ga, Al) As-Ga (As, Bi) нанодротів із серцевинною оболонкою; дослідження морфології, люмінесценції та діелектричних властивостей нанорозмірних лантанідних комплексів.
У перший день конференції організатори підготували подарунок для учасників – виступ симфонічного оркестру Чернівців. А щодня увечері проходила постерна сесія, під час якої науковці могли обговорити свої результати й обмінятися контактами за філіжанкою львівської кави.

У вільний час учасники конференції НАНО–2017 могли долучилися до англомовної екскурсії Чернівцями (містом, котре завдяки особливому поєднанню різних культур, часом називають малим Віднем), організованої доцентом Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича кандидатом хімічних наук Юрієм Халавкою. У перервах між сесіями проводилися також екскурсії корпусами Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича – одного з найкрасивіших університетів світу, який, до того ж, є об’єктом світової спадщини спадщини ЮНЕСКО.
Всі дні заходу НАНО–2017 були наповнені жвавими науковими дискусіями й обговореннями. Загалом упродовж роботи конференції було виголошено понад 90 усних і оприлюднено близько 400 стендових доповідей. Першого дня тривала спеціальна сесія, присвячена можливостям, які надають європейські програми «Horizon 2020» (рамкова програма Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій) і СОSME (європейська програма підтримки малого й середнього підприємництва, до якої Україна офіційно приєдналася в травні 2016 року).

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

В останній день конференції, після останньої наукової сесії для учасників було організовано поїздку до Хотинської фортеці – Державного історико-архітектурного заповідника й одного з семи чудес України. На виставці в Хотині можна було оглянути середньовічну облогову зброю й інструменти, галерею портретів історичних діячів, художню галерею, камеру тортур і оборонне приладдя.

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

За підсумками конференції всі її учасники зможуть опублікувати свої статті в журналі з відкритим доступом «Nanoscale Research Letters» (імпакт-фактор 2.833), а також у книзі статей матеріалів конференції видавництва «Springer», що публікується щорічно – починаючи з 2012 року.

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

«Наша конференція невпинно росте. Ми починали у 2013 році з 60 учасників, а нині отримали тези понад 800 учасників. Скоро нам потрібно буде видавати уже два томи тез конференції... Дуже приємно, що на захід приїжджають учасники, фактично, з усіх регіонів України та понад 20 країн світу. Як результат проведення наших конференцій можна навести загальну кількість статей, опублікованих учасниками в міжнародному open access журналі «Nanoscale Reseach Letters» (це – близько 400 статей, і слід зазначити, що їхнє редагування ми здійснювали на волонтерських засадах – як запрошені редактори журналу) та книзі «Springer» (понад 260 статей). Нині ця конференція вже перетворилася на найбільшу наукову конференцію, що проводиться в Україні», – зауважила засновниця й голова локального комітету конференції НАНО–2017 кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

Конференцію НАНО–2017 було висвітлено на чернівецькому телебаченні та в інших мас-медіа. Зокрема, «Телевізійна студія «А–3»» записала телепрограму, гостями якої стали професор Генрик Собчук (Польща), кандидат хімічних наук Юрій Халавка (Україна), професор Стефано Белуччі (Італія), професор Вадим Мочалін (США), кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко (Україна) та професор Мохамед Боудіна (Бахрейн). «За тим, як зріс інтерес до нашої конференції та її тематики, можу сказати, що в Україні багато колективів цікавляться цими напрямами. А якщо поглянути на географію учасників конференції, то слід зробити висновок, що високорозвинені країни (зокрема, на Європейському та Американському континентах, а також КНР) вкладають кошти в дослідження за цим напрямом. Нанотехнології зараз розвиваються дуже стрімко за рахунок появи нової техніки (в тому числі завдяки поєднанню різних видів мікроскопів, а також мікроскопів зі спектрометрами), що дала людям змогу зазирнути на нанорівень. Ця тематика має перспективи: особливо це стосується наноелектроніки, наномедицини, нанохімії тощо. Створюються та впроваджуються нанокомпозити, нанопокриття, наноматеріали, які вже приносять користь людству. В Україні нанотехнологіями займається чимало науковців. І це не лише теоретичні дослідження. Йдеться про наномедицину, нанохімію, створення нанокомпозитів, наноматеріалів», – розповіла О. Фесенко. Учасники телепрограми поділилися досвідом залучення молоді до науки, зближення науки й бізнесу, а також порівняли структуру фінансування освіти та науки в Україні й інших країнах і обговорили перспективні напрями подальшого розвитку нанотехнологій.

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

V Міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали»

Проведення конференції стало можливим завдяки злагодженій роботі членів Організаційного комітету та тісній взаємодії між співорганізаторами. Основними організаційними питаннями опікувалися Інститут фізики НАН України та Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

У цілому, конференція НАНО–2017 стала важливою подією для вітчизняної науки, налагодження міжнародної наукової співпраці й розвитку нанотехнологій загалом. Наступного разу захід відбудеться у 2018 році в Києві та присвячуватиметься 100-річчю Національної академії наук України.